f4Археологічні розкопки проводились у липні-серпні 2003 р. археологічною експедицією під керівництвом О. М. Осаульчука, у складі якої працювали Т. Р. Милян, В. І. Шишак, Н. В. Войцещук, О. Р. Лазурко.

Дослідження здійснювалися на замовленняуправління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 517 від 16 травня 2001 р. «Про затвердження комплексної програми збереження та відтворення історико-архітектурного середовища м. Жовкви».

У процесі археологічних досліджень на пл. Вічевій вивчено 981 м2, а на подвір’ї Жовківського замку – 134 м2.

На пл. Вічевій локалізовано місце розташування, основні планувальні габарити і окремі фрагменти внутрішньої планувальної структури ратуші ХVІІ–ХІХ ст. Стан збереження фундаментів пам’ятки був украй незадовільним. Більшість мурованих підмурівків виявилися розібраними, а фундаментні рови заповнені деструкціями. Зафіксовано сліди забудови площі в давній час –  східну альтанку, а також споруду, округлої форми у плані, що могла бути основою конструкції - пам’ятного знаку або так званого місця для показових екзекуцій («стовп ганьби»). Загалом на площі виявлено різночасові знахідки, які датуються у широкому діапазоні від XVII до поч. XX ст.

На території замкового подвір’я розкрито і зафіксовано рештки кам’яно-цегляного мощення вздовж головного (палацового) корпусу. Згідно із стратиграфічними спостереженнями, а також за характером використаного матеріалу, це мощення можна датувати не раніше ХІХ ст. – поч. ХХ ст. 

У центральній частині подвір’я розкрито поверхню кам’яного мощення ймовірної центральної алеї, яке за характером кладки і матеріалом є ідентичним до решток кам’яного мощення, виявленого у 2001 р. Стратиграфічні та будівельно-технічні особливості об’єкта дозволяють говорити про його утворення під час перших будівельних періодів замку, тобто у XVII ст. У процесі робіт, поруч із палацовим корпусом не було зафіксовано чітких слідів колонади перед ним. Щодо решток фундаментів портика, то ними могли б бути рештки конструкції виявленої тут. Вдалось також вивчити рештки давніх водокомунікаційних мереж. Окремі з них, особливо цегляні дренажні канали, перебували у задовільному стані збереження. Встановлено характер фундаментів палацового, західного та східного корпусів замку. З’ясовано будівельно-технічні особливості фундаментів та їх стан збереження. Визначено рівні давніх поверхонь. В одному із шурфів виявлено низку архітектурних деталей, які походять із первісних будівельних періодів замку.