Археологічні розкопки проводились на трьох археологічних пам’ятках Любеля-1, 3, 4 у квітні-вересні 2010 р. експедицією під керівництвом к.і.н. Т. Р. Миляна, у складі якої працювали І. І. Назар, Б. Я. Сало, В. М. Петегирич, Д. Ю. Павлів, І. Б. Принада Дослідження стали можливими після проведення детальної археологічної розвідки земельної ділянки, запланованої під будівництво шахти

Дослідження проводилися на замовленнядочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай Любеля».

Під час рятівних археологічних досліджень на пам’ятці Любеля-1 розкрито 10 380 м2 у південно-східній частині пам’ятки, яка потрапила у зону будівництва. У ході робіт на пам’ятці виокремлено п’ять культурно-хронологічних горизонтів. На поселенні відкрито рештки 50 стаціонарних археологічних об’єктів. Це господарські ями, рештки відкритих вогнищ, а також залишки наземних жител часу пізнього палеоліту та культури кулястих амфор епохи енеоліту. До періоду пізнього палеоліту належать 8 об’єктів; періоду пізнього неоліту – 1; до енеолітичного часу (культура кулястих амфор) – 11; до часу ранньої та середньої бронзи – 9. Хронологічну приналежність решти об’єктів важко визначити через відсутність рухомого матеріалу а також безсистемне розташування.

Найстарший горизонт датований фінальною стадією пізнього палеоліту і належав до свідерської культури. На розкопаній площі виявлено окремі місця з підвищеною концентрацією пізньопалеолітичних знахідок, що вказують на існування житлово-господарських споруд наземного типу. Зібраний розкопками речовий матеріал свідерської культури складається з артефактіввиготовлених з різних ґатунків кременю. Типовими артефактами в речовому комплексі поселення є кінцеві скребки та різці різних модифікацій. Варто зазначити, що для виявленого фінальнопалеолітичного комплексу пам’ятки Любеля-1 властива добре розвинута пластинчаста техніка розщеплення сировини.

Другий культурно-хронологічний горизонт належить до неоліту і представлений фрагментами ліпного посуду та невеликою кількістю виробів з кременю, які були знайдені в заглибленому об’єкті. Ці знахідки належать до культури гребінцево-накольчастої кераміки, що існувала на території Українського Полісся в IV – на початку ІІІ тис. до н. е.

Третій культурно-хронологічний горизонт представлений матеріалами культури кулястих амфор (кн. IV – кн. ІІІ тис. до н. е.). Виявлені уламки ліпного посуду - частини амфор і мисок. Крем’яні матеріали представлені пластинчасто-відщеповими сколами та виробами на них.

Четвертий культурно-хронологічний горизонт, представлений матеріалами городоцько-здовбицької культури ранньобронзового часу, (кін. ІІІ тис. до н. е. – перша пол. ІІ тис. до н. е.). Виявлений значний керамічний матеріал. Кременевий інвентар виготовлено на різних за характером огранок стінок відщепах середньої величини. За функціональним призначенням він складається з ножів, скребків, скребел, різчиків, свердел, скобелів. 

П’ятий культурно-хронологічний горизонт представлений матеріалами тшинецької культури пізньобронзової доби (ІІ пол. ІІ тис. до н. е.). Рухомий матеріал - уламки ліпної кераміки.

Під час рятівних археологічних досліджень на поселенні Любеля-3 розкрито площу 1200 м2. 

На поселенні виокремлено два культурно-хронологічні горизонти. Вони представлені епохою енеоліту та княжим часом – ХІ-ХІІ ст. Рухомий археологічний матеріал - керамічні вироби та фрагменти крем’яного виробництва.

Виявлено дев’ять недатованих об’єктів (вогнища, стовпові ями), окремі скупчення кераміки ХІ-ХІІ ст. Окрім цього зафіксовано п’ять об’єктів і в тому числі одне поховання, які належать до княжої доби ХІ-ХІІ ст. Серед виявлених об’єктів увагу привертають дві ями (господарська і яма-вогнище), в заповненні яких віднайдено значну кількість керамічного матеріалу ХІ – ХІІ ст. та кістки тварин.

Під час рятівних археологічних досліджень на поселенні Любеля-4 було розкрито 1 560 м2 площі південно-західної частини пам’ятки. Тут можна виокремити три культурно-хронологічні горизонти.

На поселенні відкрито рештки дванадцяти стаціонарних археологічних об’єктів. Це господарські ями, рештки відкритих вогнищ, а також залишки наземних конструкцій.

Перший культурно-хронологічний горизонт представлений матеріалами культури кулястих амфор (кн. IV – кн. ІІІ тис. до н. е.). Його репрезентують вироби з кераміки та кременю. Другий - матеріалами бронзового часу. Його характеризують переважно вироби з кременю. Асортимент знахідок складається із напівфабрикатів – відщепів отриманих із безсистемних нуклеусів за допомогою віджимної техніки сколювання; знарядь з вторинною обробкою – кінцеві скребки виготовлені на відщепах оброблені дрібнофасетковою лускоподібною крайовою високою ретушшю, нанесеною зі сторони спинки.

Третій культурно-хронологічний горизонт представлений пізнім середньовіччям. Його репрезентують фрагменти тонкостінної кружальної кераміки.

На всіх ділянках пам’яток, які потрапили у зону будівництва, пам’яткоохоронні роботи проведені на всій площі, що надало можливість розпочати земляні та будівельно-монтажні роботи із спорудження шахти.