Науково-дослідницький проект із вивчення давнього виробництва на території України

Питання давнього виробництва та давніх технологій не втрачають своєї актуальності і сьогодні. Неабияке зацікавлення у цьому контексті викликають пам’ятки римського часу на території України, які пов’язують із осередками впливу і поширенням виробничої культури на територію Барбарікуму.

Однією із таких є пам’ятка поблизу с. Комарів Кельменецького району Чернівецької області – поселення ІІІ-ІV ст. н. е., відкрите в 1950 р. Дністрянською археологічною експедицією львівського відділу Інституту археології АН УРСР під керівництвом О. П. Черниша. В 1956-1957, 1962, 1965, 1969 роках на ній проводив розкопки Маркіян Юліанович Смішко. В 1974 р. на пам’ятці працювала Ю. Л. Щапова. Унікальністю памʼятки є наявність решток скляного виробництва, що є непересічним явищем за межами Римської імперії. Виявлений матеріал дає підстави стверджувати про існування виробничої факторії із кваліфікованими майстрами та використанням як імпортних, так і місцевих ресурсів для виготовлення скляних виробів. Незважаючи на це, її значення залишилось недооціненим як у вітчизняній, так і закордонній науці. Її унікальний характер виробничої факторії відповідає рівню античних центрів в Ольвії, Тірі, Херсонесі. Враховуючи унікальність та значимість цієї пам’ятки, існувала нагальна потреба відновлення її вивчення.

З 2012 р. ведуться практичні роботи з реалізації науково-дослідницького проекту дослідження цього унікального виробничого центру. Проект став результатом спільних зусиль відділу археології ранніх слов’ян і регіональних польових досліджень та Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України. З 2014 року роботи проводять в рамках спільного українсько-німецького проекту "Комарів – центр виробництва скла в Барбарікумі" (Komariv – Eine Glasproduktionsstätte im Barbaricum) із залученням дослідницької групи A-6 Центру передових наукових досліджень TOPOI Вільного Університету, Берлін, Німеччина.

Проект орієнтований на тривале дослідження пам’ятки із комплексним підходом до вивчення отриманих результатів та вирішення актуальних проблем історії України в пізньоримський час. Метою проекту є продовження наукового дослідження унікальної факторії з виробництва скла біля с. Комарів, введення в науковий обіг отриманих матеріалів та матеріалів розкопок попередніх років, музеєфікація решток виробничої та житлової діяльності на місці пам’ятки, популяризація серед населення України знань про стародавню культуру. 

За час реалізації проекту виготовлено топо-геодизичний план  із прив’язкою до системи координат, проведено геофізичне вивчення території пам’ятки та виготовлено модель «перспективної планіграфії» подальших досліджень, провадиться спектральний аналіз виробів зі скла та кераміки, палеогрутознавчі та біоархеологічні визначення із застосуванням новітніх природничих методів. Окрім цього, завдяки додатковим обстеженням території вдалося розкрити й інші складові давнього комплексу – виявлено і досліджується синхронний могильник, давні ресурсні зони, проводиться активне обстеження прилеглої території до виробничої факторії.

Колектив дослідників очолює Петраускас Олег Валдасович, кандидат історичних наук, завідувач відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень Інституту археології НАН України, його заступник – Милян Тарас Романович, кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи НДЦ "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України. Активну участь в реалізації проекту берутьКоваль О.А. (молодший науковий співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології ІА НАН України); Діденко С.В. (завідувач сектору "Ранній залізний вік" Національного музею історії України); Авраменко М.О. (лаборант відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень Інституту археології);  Шишкін Р.Г. (кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології слов`ян Інституту історичної освіти НПУ ім. М. Драгоманова);Бондар К.М. (кандидат геологічних наук, докторант кафедри геофізики геологічного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка); Ханс-Йорг Нюссе (професор археології Вільного Університету (м. Берлін, Німеччина); Мортен Хегевіш (доктор археології Вільного Університету (м. Берлін, Німеччина); Мизгін Кирило Валерійович (кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології Варшавського університету (Варшава, Польща) та ін.

Впродовж 2012-2016 рр. археологічними розкопками вдалося дослідити рештки житлових і виробничих (гончарних) комплексів, інгумаційні поховання на синхронному до поселення могильнику, провести експериментальне відтворення давнього гончарного виробництва та ін.

Однак найціннішим аспектом пам’ятки в Комарові є наявність на ній слідів виробництва скла. Скло з неї за хімічним складом відноситься  до скла римської склоробної школи, відомого в інших країнах Європи та Азії. До недавнього часу вважалось, що всі скляні вироби, які знаходились в Центральній і Східній Європі, були імпортом з імперії. Після відкриття комарівської майстерні ця думка буде переглянута. Склоробна майстерня в Комарові є першою засвідченою археологічними матеріалами пам’яткою, що знаходилась за межами Римської імперії.