plis 2Роботи виконувались у червні-грудні 2015 р., державний реєстраційний № 0115U005188, керівник – О. М. Осаульчук, виконавці – М. А. Филипчук, А. М. Филипчук

Дослідження проводили на замовлення Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації у рамках реалізації «Регіональної програми розбудови сфери охорони культурної спадщини Львівської області на 2013-2015 рр.».

Мета робіт полягала у проведенні пам’ятко-охоронних досліджень на об’єкті археологічної спадщини – «Підгорецький Василіанський монастир Благовіщеня (охоронний № 414) в с. Підгірці Бродівського району Львівської області», на ділянках в урочищах: «Високе городиско» та «Поруби», де заплановані земляні роботи задля влаштування благоустрою цієї території.

Під час археологічних досліджень (розкопок) у північній частині Пліснеського археологічного комплексу в ур. Високе Городисько та Поруби було закладено два розкопи загальною площею 70м2. Отримана у розкопі І інформація дозволяє стверджувати, що місцева лінія захисту (№ 1) складалася із відносно примітивних дерев’яно-земляних укріплень, представлених валоподібним насипом ґрунту (об’єкт № 1) та прибудовою до валу (об’єкт № 1а). На долівці останньої вдалося зафіксувати вогнище. Перша лінія оборони високого плато городища припинила функціонування в кін. Х ст. Доволі добре час існування оборонного рубежу встановлюється за хронологією функціонування двох жител заглибленого типу, що локалізувалися поблизу, у напрямку внутрішнього боку валу, на місці прибудови до нього. Перше з жител припинило функціонування у І половині Х ст. (об’єкт № 2а), друге – існувало у ІІ половині ХІ ст. (об’єкт № 2). У південній частині прибудови до валу у І половині ХІІ ст. було закладено жіноче (?) ґрунтове інгумаційне поховання за християнським зразком (об’єкт № 3). Трохи далі на південь від нього розташовувалися два ледь заглиблені у ґрунт об’єкти (№№ 4 та 4а) невідомого призначення, час існування яких визначається у рамках першого давньоруського періоду розвитку Пліснеська (ХІ ст.).

Інформація, яку вдалось отримати при польових студіях на розкопі ІІ дає підстави датувати ділянку зовнішньої лінії захисту (репрезентована насипом валу (об’єкт № 1) без прибудови до останнього) у рамках Х ст. У цей же час зовнішній оборонний рубіж припинив функціонування. На зламі ХІ-ХІІ ст. поблизу внутрішнього підніжжя валу було закладено один з курганів місцевого курганного могильника. Обряд захоронення виявився кремаційним, що є відносно «консервативним», як на злам ХІ-ХІІ ст. (в той час, як у решті тогочасних курганів в т.ч. й на Пліснеську, як правило, поховання були інгумації). Датування захоронення здійснено на підставі ретельного аналізу керамічних решток із поховального насипу.

Враховуючи результати археологічних досліджень та розташування об'єктів на території пам’ятки культурної спадщини національного значення, рекомендовано під час ведення земляних робіт враховувати місце розташування археологічних об’єктів та здійснювати археологічний нагляд.