pom1Роботи проводилися у червні-грудні 2019 р., державний реєстраційний номер 0119U103912, керівник робіт – О. М. Сілаєв, виконавці – З. А. Ільчишин, В. В. Ільчишин.

Дослідження проводилися на замовлення Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.

Мета роботи: встановлення наявності слідів і решток об’єктів археологічної спадщини в місці проведення земляних робіт з упорядкування території навколо замку (прокладення доріжок, будівництво павільйонів, альтанок та інших споруд, реконструкція земляних бастіонів, трасування фундаментів веж і західного крила замку).

Після опрацювання відомих архівно-бібліографічних матеріалів у місці гіпотетичного розташування двох бастіонних укріплень та кутових веж біля південно-східного та південно-західного кутів замку було зроблено перерізи схилу тераси траншеями І і ІІ, загальна площа яких становила 48,5 м2.

Отримані під час досліджень археологічні матеріали (фрагменти керамічного посуду, вироби з глини, кістки, заліза, скла, кольорових металів, тощо) дозволяють визначити наявність в межах охоронної зони пам’ятки архітектури культурно-хронологічних горизонтів восьми епох – пізнього періоду доби бронзи (культура Ноуа), ранньозалізного віку (висоцька культура), римського часу (пшеворська культура), ранньослов’янського періоду (райковецька культура), княжої доби (ХІІ – пер. пол. ХІV ст.), пізнього середньовіччя (др. пол. ХІV – пер. пол. ХVІІ ст.), нового (др. пол. ХVІІ – ХІХ ст.) та новітнього (ХХ ст.) часів.

В археологічних розкриттях (траншеях І і ІІ) виявлено три археологічно-архітектурні об’єкти: рештки цегляної та кам’яної кладки, ймовірно фундамент південно-східної кутової оборонної вежі (об’єкт 01); рештки оборонного рову у підніжжі південно-східної вежі (об’єкт 02); цегляна кладка, що становила частину споруди невстановленого характеру, та кам’яна кладка у її підніжжі (об’єкт 03).

 

Стратиграфічними спостереженнями у траншеях встановлено, що верхня площадка валу, розташована у підніжжі оборонної вежі, мала висоту до 3,05 м вище сучасного рівня водостою, а її відстань від фронтальної сторони фундаменту становила 6,50 м. У підніжжі насипу виявлено контури оборонного рову, у заповненні якого знайдено згорілі дерев’яні конструкції та румовище від зруйнованих стін.

Рештки цегляної споруди (об’єкт 03), виявлені в центральній частині траншеї ІІ, датовано першою чвертю ХІХ ст.; кам’яна кладка у її підніжжі споруди, локалізована на висоті від 1,20 м вище сучасного рівня водостою, ймовірно є фрагментом фундаменту південно-західної кутової оборонної вежі; контур насипу невеликого за розмірами валу (висотою до 1,3 м вище рівня заплави) зафіксовано в стратиграфічній колонці нижньої частини траншеї ІІ на віддалі до 6,50 м від фронтальної сторони кладки фундаменту. 

Отримані відомості ставлять під сумнів гіпотезу про спорудження наприкінці ХVІІ ст. за проектом Кароля Бенуа двох земляних бастіонів з південної сторони замку; зафіксовані насипи можуть були залишками початкової (незавершеної) стадії будівництва бастіонів, або належать до більш ранніх кільцевих валів у підніжжі кутових веж.