logologo

Детальніше...Збірник наукових праць підготовлений з нагоди ювілею доктора історичних наук Ліани Василівни Вакуленко. У статтях, що увійшли до видання, знайшли відображення археологічні матеріали та пов’язані з ними історичні реалії, що репрезентують Центр та Схід Європи в період від перших століть нової ери до формування ранньосередньовічних держав — Київської Русі та Хозарського каганату. Тематика робіт охоплює різні аспекти життя слов’янських племен та їх кочових і осілих сусідів — германців, сарматів, даків, аланів.

Для археологів, істориків, етнологів, викладачів і студентів, а також усіх, хто цікавиться історією Європи пізньоантичної та ранньосередньовічної доби.

Детальніше...

Детальніше...Монографія присвячена висвітленню результатів роботи Волинської археологічної експедиції Інституту археології НАН України у 2010—2014 рр. на багатошаровому поселенні в урочищі Шанків Яр біля с. Хрінники під керівництвом Д.Н. Козака. У книзі проаналізовані поселення доби енеоліту—бронзового віку, ранньозалізного часу. Детально розглянуті матеріали вельбарської культури, творцями якої були готи — східногерманське племінне об’єднання, що прибуло на землі Волині з території північно-східної Польщі. Проаналізовано також матеріали поселень слов’яно-руської доби — празької та райковецької культур, об’єкти литовсько-польскої доби.

Детальніше...Збірник підготовлено у відділі археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень Інституту археології НАН України за матеріалами доповідей учасників секції «Археологія доби середньовіччя на теренах України» міжнародної конференції, що відбулася в жовтні 2015 р. в місті Меджибіж. Конференція була присвячена пам’яті І.І. Винокура і об’єднана під назвою «Етнокультурні процеси на півдні Східної Європи у І тис. н. е.».

У збірнику надруковано статті, присвячені проблемам археології слов’ян другої половини І тис. н. е. на території півдня Східної Європи. Опубліковано нові матеріали археологічних розкопок, дано аналітичні дослідження окремих категорій матеріальної культури (амфори, прикраси, культові речі) та окремим сферам господарського життя давніх слов’ян. 

Детальніше...У збірнику надруковано статті, присвячені проблемам археологічних старожитностей доби римських впливів на території Південної, Східної та Центральної Європи. В основу статей покладено доповіді учасників секції історії римського часу Європи міжнародної конференції, що відбулася в жовтні 2015 р. в місті Меджибіж. Конференція була присвячена пам’яті І.І. Винокура і об’єднана під назвою «Етнокультурні процеси на півдні Східної Європи у І тис. н. е.». У статтях опубліковано нові матеріали, дано аналітичні дослідження окремих категорій матеріальної культури та висновки історичного характеру.

Детальніше...Збірник наукових праць, присвячений 60-річчю з дня народження Сергія Анатолійовича Скорого - відомого українського археолога, доктора історичних наук, професора, завідувача відділом археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України. У статтях його друзів і колег з України, Росії, Білорусії, Молдови, Румунії розглядається коло актуальних проблем археології раннього залізного віку, в тій чи іншій мірі пов'язаних з науковими інтересами ювіляра.


Для археологів, істориків, усіх тих, хто цікавиться дослідженнями старожитностей епохи раннього заліза.

Детальніше...Монографічне дослідження полтавських археологів присвячене введенню до наукового обігу і джерелознавчому аналізу значної групи поховальних пам'яток скіфського часу в західній окрузі Більською городища — грандіозного археологічного комплексу лісостепових лівобережних племен раннього залізного віку у Поворсклі на Полтавщині. Публікуються матеріали курганних некрополів в урочищах Перещепине І, Перемірки і Марченки, результати досліджень окремих ґрунтових поховань, вивчених у 1995-2006 рр. експедицією Центру охорони та досліджень пам'яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації. 

Для археологів, істориків, музейних працівників, викладачів і студентів вузів, всіх, хто цікавиться найдавнішою історією та археологією Дніпровського лісостепового Лівобережжя.

Детальніше...Історико-краєзнавчий збірник наукових праць, етнографічних та археологічних розвідок, спогадів, легенд та переказів про Борщівський край.

Детальніше...„Енциклопедія Львова” – перше в історії України енциклопедичне видання, головним героєм якого є Місто – його історія, культура, мистецтво, наука, релігійне й соціально-економічне життя.

До Енциклопедії увійшли біограми відомих осіб, які народилися, вчилися, якийсь час мешкали та працювали у Львові, померли й поховані тут. Окремі гасла присвячені очільникам міської та окружної адміністрації (бурґомістрам, президентам міста, губернаторам і намісникам Львівщини), керівникам держав (князям, королям, президентам та ін.), церковним ієрархам, видатним діячам культури та науки, які відвідували Львів й чия діяльність безпосередньо стосувалася розвитку міста. Видання вміщує інформацію про сучасних діячів культури, науки і спорту, актуальних керівників найбільших наукових і навчальних закладів міста.

Окремі енциклопедичні гасла присвячені найвідомішим пам’яткам архітектури, вулицям та площам, пам’ятникам, унікальним експонатам, які зберігаються в музейних збірках Львова. Громадські та державні інституції представлено у виданні гаслами про навчальні та наукові заклади (університети, інститути, бібліотеки), установи культури (театри, музеї, галереї), пресові видання, мистецькі й наукові об’єднання тощо.

Спеціальний тематичний блок становлять гасла, які висвітлюють реалії міського побуту матеріальної і духовної сфери, локальні вияви загальносвітових тенденцій розвитку культури, місцеві здобутки окремих галузей науки, перебіг у Львові найважливіших подій світової й української історії.

Енциклопедія Львова – багато ілюстрована. Велика частина ілюстрацій походить із збірок Львівської галереї мистецтв, Львівського історичного музею, Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України, Центру досліджень визвольного руху, приватних колекцій. Значний відсоток використаних у виданні архівних фотографій та репродукцій публікується вперше, завдяки чому буде збагачено іконографію давнього Львова.

Авторами Енциклопедії Львова стали фахівці-львовознавці, дослідники минулого міста, спеціалісти в галузі політичної, економічної, соціальної історії та історії культури, працівники вищих навчальних закладів, архівів, бібліотек і музеїв, театрів та ін. Кожен із авторів узяв на себе відповідальність за зміст енциклопедичних статей, ідентифікуючи їх власним підписом.