Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України є державною організацією, створеною Президією НАН України, розпорядженням Президії НАН України № 1298 від 11.08.1998 р. Дата державної реєстрації 11.02.1998, реєстраційний № 14151050001007796 (дата первинної реєстрації – 17.07.1991 р.).

У 2012 р. у складі Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України кількість співробітників, що працюють на постійній основі становила 35 осіб, з яких на посадах наукових співробітників – 12, дослідників – 6.

У 2012 р. співробітники установи отримали 15 кваліфікаційних документів – Відкритих листів та Дозволів Міністерства культури України. Роботи проводились на території дев’яти областей – Львівської, Закарпатської, Волинської, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської, Вінницької, Житомирської, Київської.
Співробітники установи брали участь у виконанні підтеми «Ґенеза і розвиток пам’яток землеробського населення у межиріччі Західного Бугу і Дністра» планової теми «Етнокультурні спільності на території України» засідання відділу археології ранніх слов’ян та регіональних досліджень Інституту археології НАН України.

Дослідження за міжнародними грантами

 hrantУ 2012 році завершено спільний проект, який виконували НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України та Замойський музей в м. Замосць (Польща) «Археологія долини польсько-української річки Варенжанки», фінансований Інститутом національної спадщини Міністерства культури та національної спадщини Польщі у розмірі 40 000 злотих (подання № 02791/11). У проекті з української сторони брали участь: О. Осаульчук (керівник проекту з української сторони), Т. Милян, Б. Сало та І. Назар. З польської сторони були задіяні: А. Урбаньські, Є. Кусьнєж, Е. Ханейко, А. Шпунар, К. Бадзіньська

 Метою проекту було проведення суцільного обстеження долини ріки з обох боків державного кордону для виявлення нових пам’яток археології, верифікації відомих та систематизації відомого та нововиявленного матеріалів. Як результат з української сторони загальна кількість пам’яток у басейні річки сягнула 156, з яких перед роботами було відомо лише два десятки об’єктів.

З метою ознайомлення з матеріалами із досліджень регіону долини р. Варежанки, лівої притоки Західного Бугу, що зберігаються у фондах польських музеїв у Замосцю співробітники установи перебували у відрядженні в Республіці Польщі. За результатами виконання проекту видано спільну монографії об’ємом (11 д. а.), опубліковано 1 статтю (0,2 др. а.).

Дослідження на території України

ukrДослідження пам’яток – різночасових поселень Сколобів-1, Давидівка-1 на території Володарськ-Волинського району Житомирської області у березні-квітні 2012 р. проводив загін Поліської археологічної експедиції під керівництвом Б. Сала. Замовником робіт було ТзОВ «Інтергеостиль» та Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Під час досліджень встановлено, що поселення Давидівка-1 є двошаровою пам’яткою, на якій присутні два культурно-хронологічні горизонти. Найстарший належить до бронзового часу – тщінецька культура (ІІ тис. до н. е.), молодший – до нового часу (XVII-XVIII ст.). У ході робіт розкрито 226 м. кв. на двох окремих ділянках та виявлено рештки двох стаціонарних об’єктів, які належать до доби бронзи.

З’ясовано також, що поселення Сколобів-1 є багатошаровою пам’яткою, на якій присутні кілька культурно-хронологічних горизонтів. Найстарший належить до бронзової доби (ІІІ-II тис. до н.е.) та відповідає тщинецькій культурі. Присутні також матеріали давньоруського часу (XII-XIII ст.), та нового часу (XVI-XVIII ст.).

У ході робіт розкрито 225 м кв. на двох окремих ділянках. Решток стаціонарних об’єктів не виявлено.

Роботами завершено дослідження пам’яток у зоні будівництва, експлуатації та обслуговування повітряної лінії електропередач (ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС – ПС 750 кВ «Київська» та заходу ПЛ 750 кВ Хмельницька АЕС – Чорнобильська АЕС на ПС 750 кВ «Київська»), проведених у попередньому 2011 р. на території Житомирської та Рівненської областей.

Експедицією на чолі з О. Сілаєвим проведено археологічні вишукування в зоні будівництва та реконструкції автомобільної дороги за напрямом Київ–Черкаси–Дніпропетровськ на ділянці Обухів (Київська область) – Дніпропетровськ на ділянці обходу навколо м. Кагарлик Київської обл. 

У зоні будівництва лінії електропередач ПЛ 330 кВ «Луцьк «Північна» - Тернопіль» експедицією під керівництвом Т. Миляна проведено археологічні вишукування на території Волинської та Рівненської областей. Локалізовано на місцевості та проведено шурфування на 56 об’єктах культурної спадщини. Підготовлено матеріали для включення об’єктів до Реєстру нововиявлених пам’яток Волинської та Рівненської областей.

Дослідження на території Львівської області

У вересні-листопаді 2012 р. експедиція Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України під керівництвом О. Сілаєва у Львівській області провела археологічний нагляд в місцях облаштування газових родовищ та розкопки на різночасових поселеннях з видобутку нафти, газу та газового конденсату Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» ДП «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», які потрапили в межі охоронних зон нововиявлених об’єктів культурної спадщини. Всього було проведено дослідження на 7 ділянках, площа розкопів складала від 20 до 24 м2. 

Розкопки на пам’ятці Велика Білина-1 Самбірського району проведені на площі 20 м2 у північно-східній частині пам’ятки, в місці прокладення шлейфу-газопроводу. Роботами з’ясовано, що це двошарове поселення пізньоримського часу та княжої доби (ХІІ-ХІІІ ст).

Дослідження на пам’ятці пізньоримського часу Дашава-1 Стрийського району були проведені у східній частині пам’ятки, поряд з під’їзною дорогою до будівельного майданчика, на площі 20 м2. Виявлено уламки ліпної і кружальної кераміки, залізні вироби, шматки залізного та скляного шлаку, а також залишки трьох археологічних об’єктів – вогнища та стовпових ям. Артефакти за характерними формами можуть бути віднесені до культури карпатських курганів. 

Поселення ранньозалізного віку Зелений Гай-1 Городоцького району досліджене розкопом площею 20 м2 у місці прокладення шлейфу-газопроводу. Розкопом зафіксовано контури об’єкта – господарської ями розміром 1,5 х 1,75 м, глибиною 0,35 м, профіль якої у перерізі мав циліндричну форму з прямовисними стінками і увігнутим дном. У його заповненні виявлено велику кількість уламків ліпних горщиків та мисок, глиняних пряслиць. Матеріали з об’єкта та культурного шару переважно можуть бути віднесені до черепино-лагодівської групи.

Поселення висоцької культури Калинівка Яворівського району досліджене розкопом площею 20 м2, закладеному в місці проходження шлейфу-газопроводу на східній межі пам’ятки. Виявлено три археологічних об’єкти – господарські ями. Виявлені матеріали – фрагменти ліпної кераміки та кременеві вироби.

Пам’ятка Михайлевичі-6 у Самбірському районі досліджена двома розкопами площею 12 м2 і 8 м2 , закладених в охоронній зоні пам’ятки та у північно-східній частині поселення. У розкопах виявлено кременеві артефакти, фрагментами ліпного і кружального посуду. Матеріали датуються ранньозалізним віком (черепино-лагодівська група культур) і княжою добою.

На поселенні висоцької культури Рогізне-1 Яворівського району для забезпечення нагляду закладено розкоп площею 24 м2 в місці прокладення шлейфу-газопроводу. У розкопі виявили значну кількість артефактів – уламків ліпної кераміки і кременевих виробів. Зафіксовано контури двох об’єктів – рештки вогнища та невеликої господарської споруди. 

Багатошарова пам’ятка Хатки-1 у Мостиському районі досліджувалась розкопом площею 20 м2, на межі південної частини поселення. У розкопі зафіксовано контури трьох об’єктів. Два з них мали невеликі розміри. Об’єкт 03, натомість, був великим за розмірами. Конструкцію об’єкта доповнювали дві стовпові ями. Крім окремих знахідок доби бронзи (тщинецька культура) і пізньоримського часу, майже всі можна продатувати епохою неоліту (культура лінійно-стрічкової кераміки). 

Після здійснення експертизи земельної ділянки під будівництво та обслуговування житлового будинку гр. Хрупи Х. І. та гр. Станько І. В. за адресою: Яворівський район, смт. Шкло, вул. Львівська та виявлення на ній давнього культурного шару, у травні-червні 2012 р. проведені археологічні розкопки на площі 188 м2 загоном під керівництвом Ю. Плєханова. Виявили рештки стаціонарних споруд – житла та господарських ям ранньозалізного часу, що належать до висоцької культури.

Дослідження на території м. Львова

lvivУ зв’язку із реконструкцією вулиці Л. Українки, що здійснювало Управління капітального будівництва м. Львова, весною 2012 р. експедиція під керівництвом О. Лазурка провела археологічний нагляд за земляними роботами та розкопки в місцях, де за архівними матеріалами, заходилася частина Високого муру з оборонними вежами. Досліджено 90 м2, максимальна глибина 3,5 м.

Розкоп 1 було закладено на місці вежі Пивоварів і медоварів, навпроти житлових будинків № 41, 43. Дослідженнями було розкрито контури напільної частини вежі та частину Високого муру, що залягали на глибині 0,9 м від сучасного рівня вулиці. У межах розкопу біло закладено два шурфи. Шурф 1 закладений в місці стику Високого муру з вежею і прокопаний до материка, який виступив на глибині 4,47 м. Підошви мурів, які мали фундаментні виступи, було запущено в материкову основу (мергель) на 0,6 м. У шурфі 2, закладеному в середині вежі, було виявлено велику кількість фрагментів керамічних труб водогону, що може свідчити про безпосереднє постачання водогонами води до вежі. Також було виявлено кілька фрагментів ліпного керамічного посуду та бронзову шпильку (рис. 1: 5) висоцької культури.

Розкоп 2 було закладено на місці вежі Сідлярів та шапошників навпроти житлових будинків № 37, 39. Рештки вежі та Високий мур зафіксовано з глибини 1,1 м від рівня сучасної поверхні. Розкоп 3 було закладено навпроти будинку № 23, де за архівними матеріалами мала заходитись вежа Мечників. Залишок вежі зафіксовано не було, вдалося простедити фрагмент внутрішнього лиця Високого муру. Серед рухомого археологічного матеріалу виділяються фрагменти амфори ХІІІ ст. з графіті. Розкоп 4 закладено навпроти будинку № 7. Тут зафіксовано залишки дерев'яної дороги, на яку «сідав» Високий мур. Час функціонування дороги можна віднести до періоду, що передував побудові оборонних укріплень – ХІІІ-ХІV ст. Над дорогою виявлено дерев'яну каналізацію ХVІІ- ХVІІІ ст. Розкоп 5 було закладено навпроти будинків № 5, 7, де мала заходитись вежа Пуста 1. Залишок вежі зафіксовано не було, вдалося прослідкувати фрагмент внутрішнього лиця Високого муру. Розкоп 6 було закладено навпроти будинків № 3, 5, де мала заходитись вежа Золотарів. Залишок вежі зафіксовано не було, вдалося прослідкувати фрагмент внутрішнього лиця Високого муру. У цьому місці Високий мур прорізав дерев'яний водогін, покладений після того, як мур втратив оборонне значення. Виявлені в ході робіт артефакти - близько п’ятисот, хронологічно належать до ХІІІ-ХІХ ст.

У березні 2012 р. у зв’язку із забудовою земельної ділянки по вул. Шевській, 8 експедицією НДЦ "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України під керівництвом О. Лазурка було проведено археологічний нагляд за земляними роботами на офіцині (тильна забудова ділянки) будинку №10 та у внутрішньому подвір'ї будинку №8, а також шурфування в підвальних приміщеннях. Досліджено 10 м2, максимальна глибини 4,0 м.

Нагляд за земляними роботами проводився на двох ділянках розмежованих між собою мурами. На ділянці 1 було проведено зачистку площі на рівні культурного шару ХІV-ХV ст., на глибині 2,6 м від рівня сучасної денної поверхні зафіксовано контури об’єкту 1 (західна його стінка виходить за межі досліджуваної ділянки). Це яма підпрямокутної в плані. У стінках об’єкту простежуються прошарки струхлявілого дерева – свідчення обкладення стінки дерев’яними дошками. Виявлений матеріал датується XVII-XIX ст. Об’єкт виконував функцію колодязя, який згодом  використовували, як смітник.

На ділянці 2 з’ясовано, що в процесі земляних робіт було вибрано до материка всі культурні нашарування, за винятком невеликої частини в північно-східному її куті. На рівні материка виявили південно-західний кут споруди (об’єкт 2), яка у верхній частині мала викладені дерев'яними колодами стінки, збережені на висоту одного вінця. Вона може бути датована XIV-XV ст. Виявлений об’єкт, ймовірно, відноситься до давньої готичної забудови Львова. 

В підвалах будинку було закладено чотири шурфи, якими стверджено малопотужні до 0,15 м, перевідкладені залишки культурного шару. Лише в шурфі 1, було зафіксовано південно-західний кут ями заповненої шлаком та шматками перепаленої цегли, керамікою.

У березні-квітні 2012 р. у зв’язку з будівництвом торгово-офісного будинку-вставки на вул. Л. Українки, 29 експедицією НДЦ "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України під керівництвом О. Лазурка проведено нагляд за земляними роботами, оскільки з XІV до кінця XVIII ст. знаходилась на лінії оборонних прясел, між Високим та Низьким мурами. Досліджено 100 м2, максимальна глибина 3,5 м.

Під час робіт на ділянці виявлено 13 різночасових кам'яних мурів які в основному належали будинку що існував на досліджуваній ділянці з кінця XVIII до початку ХХ ст. Серед мурів виділяється мур 13 – ймовірно, західний мур вежі Ткачів. Розташовувався вздовж східної межі розкопу при будинку № 31. Глибина залягання підошви – 4,92 м. Східною частиною мур виходив за межі розкопу і заходив під будинок № 31. Також на ділянці виявлено кілька об'єктів: реншток, піч та керамічний водогін. 

Аналіз картографічного матеріалу по досліджуваній ділянці вказував на те, що фасадний мур будинку посаджений на оборонний мур Львова – Високий мур. Західна ж стіна буд. № 31 споруджена на західному мурі вежі Ткачів. У ході досліджень Високого муру під фасадною частиною виявлено не було. Для перевірки картографічних даних на тротуарі, в прибудинковій частині, було закладено два шурфи. Шурф 1 – закладений на тротуарі при південно-східному куті ділянки. На глибині 1,63 м виявлено фрагмент вежі Ткачів. Під час фіксації простежено, що нижня частина муру вежі Ткачів не перев'язувалася з Високим муром. Це може пояснюватись історичними згадками про те, що на початку XV ст. до Високого муру добудовуються оборонні вежі. Шурф 2 – закладений на тротуарі при південно-західному куті ділянки. На глибині 2,09 м виступив фрагмент кладки Високого муру. Підошва муру зафіксована на глибині 3,4 м. Також в ході розкопок було виявлено близько трьохсот артефактів, які хронологічно відносяться до XІV-XІХ ст., переважну більшість з якого складає матеріал XVІІІ ст.

У липні-серпні 2012 р. . у зв’язку з будівництвом торгового центру, яку здійснювало ТОВ «Лінкор-груп» по вул. М. Удатного, 5 проведено нагляд за земляними роботами з метою виявлення решток дослідження середньовічної та новочасної забудови експедицією НДЦ "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України під керівництвом Н. Войтовича. Дослідження проведено на 6,5 м2, максимальна глибина - 6 м.

Зафіксовано рештки культурного шару та встановлено, що ділянка знаходиться у колишній заплаві р. Полтви.

У жовтні 2012 р. експедицією НДЦ "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України під керівництвом О. Лазурка проведено археологічні дослідження Великої міської синагоги. З метою локалізації фундаментів синагоги на ділянці закладено шість шурфів. Досліджено 65 м2, максимальна глибина - 7,0 м.

 Шурф 1 закладений в північно-східному куті синагоги. На глибині 0,5 м виявлено фрагмент північного муру. У східній частині шурфа виявили незначний фрагмент східного муру синагоги, який частково виступав з-під кам'яного трасування. Також в межах шурфа на глибині 0,6 м виявлено мощення внутрішньої частини синагоги у вигляді кам'яних плит. При східному мурі на глибині 0,62 м зафіксовано обгорілі дошки, що ймовірно належали до меблів в інтер'єрі споруди, і були вмонтовані в долівку синагоги. Потужність культурного шару становила 3,3 м. Сам фундамент синагоги зберігся на висоту 2,7 м.

Шурф 2 закладений в північно-західному куті молитовного залу. На глибині 0,35 м виявили фрагмент північного муру з дотичним до нього іншим муром, який розмежовував молитовний зал та жіночу галерею. В південній частині шурфа на глибині 1,2 м виявлено мур ранішої синагоги. 

Шурф 3 розташований у центральній частині ділянки. На глибині 1,6 м виступив фундамент північно-східної колони. У південній частині шурфа на глибині 2,41 м простежено мощення, яке, ймовірно, існувало при давнішій синагозі. 

В шурфі 4 виявлено фрагмент південного муру великої міської синагоги. Рівень материка в шурфі виступив на глибині 3,1 м. Цікавим об'єктом виявився дерев'яний водозбірник, верх якого зафіксований на рівні -2,9 м. Західна стінка об'єкту виходила за межі шурфа, а південна заходила під фундамент синагоги.

 Шурф 5 заклали в південно-західній частині молитовного залу. В результаті виявлено південний мур синагоги з прилеглим до нього муром, що розділяв молитовний зал і жіночу галерею.

В шурфі 6 на глибині 0,4 м виявлено фундамент південно-західної колони. Надалі по всій площі шурфа простежено низку фундаментів від давнішої синагоги, до періоду існування якої також відносимо мощення виконане з тесаних великогабаритних плит, що існувало в підвальному приміщенні.

В ході робіт знайдено більш як три сотні археологічних знахідок. В результаті досліджень вдалось локалізувати параметри Великої міської синагоги з конструктивними елементами, що існували в її інтер'єрі.

У жовтні-листопаді 2012 р. експедиція НДЦ “Рятівна археологічна служба” ІА НАН України під керівництвом Н. Войтовича проводила рятівні дослідження у м. Львові по вул. Підмурна, 5 на ділянці відведеної під будівництво приватної лікарні ФОП С. Худоба. Досліджено 65 м2, максимальна глибина - 6,0 м.

Траншея закладена у північній частині ділянки розмірами 10x2,6 м. По всій її площі верхній шар - будівельне сміття, яке залягало на глибину 2,5 м. Максимальна глибина залягання культурних нашарувань становить 6,0 м.

Мур 1 виявлений на гл. 2,5-2,7 м, виготовлений із різноформатного каміння. Підошва муру залягала на чорному суглинку XV-XVІ ст. на глибині 4,1 м. Мур 2 – поперечний мур будинку, виявлений на гл. 3,0-3,2 м, виготовлений із різноформатного каміння. Підошва муру зафіксована на глибині 3,8 м.

У процесі досліджень на глибині 3,55 м зафіксовано дерев’яний водогін XVII ст. Загальна довжина відкритого у межах траншеї водогону сягає 7,9 м. 

У південно-західній частині траншеї відкрито одну (північну) сторону дерев’яної споруди каркасно-стовпової конструкції. Каркасна конструкція збудована на зрубній основі. Нижні колоди входили у зруб із остатком прямокутної форми. Зверху на зрубній основі лежали три ряди дощок, які зі середини опирались на вертикальний стовп прямокутної форми. Рухомого матеріалу не виявлено. Дерев’яна споруда та водогін датуються не раніше XVІІ ст.

На рівні материка, який залягає на глибині 5,3-6,0 м виявлено шість різночасових об’єктів ХІІІ-XVІ ст. У заповненні одного із об’єктів виявлено дві керамічні труби від водогону та керамічний посуд XV ст. (покришка, горщики). Загалом, у межах траншеї виявлено численний рухомий матеріал ХІІІ- ХІХ ст., який представлений металевими, шкіряними та керамічними виробами. Найбільш масовий матеріал датується XV-XVІ ст.

Дослідження римської факторії поблизу с. Комарів Кельменецького району Чернівецької області

komarivСпільно із відділом археології ранніх слов’ян та регіональних досліджень Інституту археології НАН України організовано дослідження римської факторії та поселення римського часу у Комарові Кельменецького району Чернівецької області. 

Утворено Комарівську експедицією, начальник – О. В.Петраускас, к. і. н., заступник - Т. Р. Милян, к. і. н. Проведені розкопки у травні та жовтні 2012 р. У роботі експедиції прийняли участь співробітники установи – Т. Милян, А. Чорний, Б. Сало, І. Назар, Ю. Кісілевич, М. Фіцко, М. Мухар; студенти І-го курсу Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, колектив геофізиків Київського національного університету імені Т. Шевченка під керівництвом К. Бондар.

Геофізичними дослідженнями обстежено площу бл. 2 га, складено детальний план геофізичних аномалій.

Досліджено рештки гончарного горна із передгорновою ямою та накриттям. Під час досліджень на місці геофізичної аномалії було розкрито залишки гончарного горну з передгорновою ямою (розкопки 2012 р., об’єкт № 2).

Теплотехнічна споруда збереглася майже повністю. Горн мав двоярусну конструкцію зі зрізаною конічною опалювальною камерою. Весь комплекс орієнтований по лінії південь-північ. Заповнення передгорнової ями та горну у вигляді темно-сірого гумусованого суглинку містило чисельні уламками амфор, черняхівського гончарного та ліпного посуду, печини, каміння, кісток тварин, вугликів та індивідуальних знахідок. Серед останніх – сережка та фібула з бронзи, пряслице, глиняна намистина, уламки скляних посудин, залізне шило та ін. 

 У жовтні продовжено роботи та відкрито одночасовий могильник – досліджено одне інгумаційне поховання ІІІ-IV ст. Серед поховального інвентарю виявлено фрагмент скляної намистини та фрагменти керамічного ліпного та кружального посуду.

Суцільні дослідження на території Львівської області у рамках програми «Археологічний кадастр України. Львівська область»

Проведення розвідкових досліджень на території Мостиського та Сокальського районів Львівської області в межах проекту «Археологічний кадастр України. Львівська область», фінансованого Управлінням охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації). Програма передбачає суцільне обстеження території області з метою виявлення археологічних пам’яток та укладання археологічної карти, реєстрацію нововиявленних пам’яток.

У 2012 р. роботи проводились у басейнах р. Вишня (Мостиський, Яворівський та Городоцький райони) та р. Солокія (Сокальський район).

На території Мостиського району виявлено більш як чотириста нових різночасових об’єктів. Дослідження здійснювалися О. Сілаєвим, Н. Войцещук. Роботи були продовженням аналогічних досліджень, проведених у 2011 р. Загалом виявлено 1071 різночасова пам’ятка.

Започатковано у листопаді роботи на території Сокальського району, де на відтинку від Угнева до Белза виявлено 117 пам’яток. Площа обстеження становить бл. 40 км2. Роботи здійснювались під керівництвом А. Чорного.

Організаційна робота

Співробітники НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України залучаються до участі у громадському житті науковців Львівщини. Більшість із них є членами ВГО «Спілка археологів України». 

24 квітня 2012 р. спільно із ВГО «Спілка археологів України» було проведено круглий стіл на тему «Нововиявлені пам`ятки археології: проблеми виявлення, дослідження та фіксації», в якому взяли участь представники усіх археологічних установ Львова та Управління охорони культурної спадщини ЛОДА. О. Сілаєв представив доповідь «Проблеми дослідження та збереження нововиявленних об’єктів археологічної спадщини під час наукової археологічної експертизи». До круглого столу було підготовлено фотовиставку із досліджень «Рятівної археологічної служби».

З 20 грудня 2011 по 21 серпня 2012 рр. у Львівському історичному музеї (Палац Бандінеллі, пл.. Ринок, 2) організовано виставку «Скарби підземного Львова», присвячену результатам досліджень у середмісті Львова за останні десять років фахівцями установи. Спеціально до виставки було підготовлено та видрукувано каталог експонованих знахідок із короткою  історичною довідкою про археологічні роботи у Львові на протязі ХХ та ХХІ ст., доповнену фотографіями. Спеціально для виставки були залученими Експонати із історико-краєзнавчого музею у м. Винники, Музею давньої історії Львова Львівської картинної галереї, а також матеріали із недавніх робіт, що перебувають на опрацюванні в установі. Для більшого ознайомлення громадськості із виставкою було випущено інформаційний буклет.

Наукова робота

У 2012 р. співробітниками виготовлено 6 наукових, 21 технічний та інформаційні звіти.

Взяли участь у шести конференція, з яких чотири закордонні («Badania archeologiczne prowadzone w 2011 roku na terenie południowo-wschodniej Polski, zachodniej Ukrainy», Жешів; «Badania archeologiczne w Polsce Środkowowschodniej, Zachodniej Białorusi I Ukrainie w roku 2011i północnej Słowacji», Люблін; «Итоги археологических исследований на территории Беларуси в 2011 году», Мінськ; «Актуальные проблемы археологии, этнологии и искусствоведения», Кишинеу; Ročník mezinárodní konference archeologie středověku «Hmotná kultura Českých zemí 10.-13. století v středo evropských souvislostech», Чеський Цешин); трьох польових семінарах та школах (Полевая экспериментально-трасологическая школа (древние технологии, функции орудий, экперименты, этнографические параллели), Львів–Збараж–Бодаки; Виробництво кераміки в Східній Європі: пізньоримський час – раннє середньовіччя – новий час, Харків-Войтенки; Відкритий науковий семінар «Етнокультурні процеси у межиріччі Дністра та Західного Бугу в період з IV тис. до н.е. до початку І тис. н. е.», Шацьк)

У 2012 р. видано монографію Археологія польсько-української ріки Варенжанки / За ред. Є. Кусьнєж, Т. Милян, О. Осаульчук, А. Урбаньські.- Замость, 2011.- 262 с. (11 др. а.). / Archeologia doliny polsko-ukrańskiej rzeki Warężanka / Red. J. Kuśnierz, T. Myljan, O. Osaulczuk, A. Urbańśki.- Zamość, 2011.- 262 s.

Монографія підсумовує результати археологічного дослідження на польсько-українському прикордонні. Розвідковими роботами було охоплено басейн транскордонної р. Варенжанки. Було перевірено нові та виявлено нові памʼятки, особливо по українській стороні. Як підсумок на польській стороні з 462 пам’яток було додатково відкрито 25 нових об’єктів, а по українській – 158. Проаналізовано відомі та отримані матеріали, укладено графічні таблиці, подано карти із станом заселення по відповідних історичних епохах.

Спільно з Інститутом археології НАН України підготовлено видання Черняхівська культура: матеріали досліджень / OIUM.- Київ-Луцьк, 2011.- № 1.- 224 с., 159 рис., 16 табл.

У збірнику вміщено статті дослідників пізньоримських старожитностей на території Південно-Східної Європи та України, Росії, Німеччини та Франції. Його основу склали доповіді учасників міжнародної конференції, яка відбулася в жовтні 2010 р. у Києві та була присвячена вивченню актуальних проблем черняхівської культури. Більшість статей присвячені публікації нових матеріалів, аналізу та історичним реконструкціям черняхівської культури. Також ряд досліджень присвячені проблемам взаємовідносин із синхронними культурними утвореннями.

У 2012 р. співробітниками установи опубліковано 25 статей у фахових та інших виданнях.

end faq