Чотири століття тому їх облаштовували на місцях давніх курганів. Українські селітроварні майдани, де добували сировину для пороху, досі залишаються мало вивченими і зберігають чимало таємниць. Торік під час розкопок на Полтавщині науковцям Рятівної археологічної служби пощастило повністю дослідити комплекс XVII ст.

24 об’єкти археологічної спадщини виявили археологи на ділянці майбутнього будівництва об’їзної автомобільної дороги навколом. Берегове та с. Астей до МАПП «Лужанка» Закарпатської області.

Стислі терміни, складні погодні умови та великі площі розкопок - це все не стало перешкодою для проведення одного з найбільших проєктів Рятівної археологічної служби не лише минулого року, але й за усі 29 років роботи. Йдеться про археологічні дослідження в межах реконструкції автодороги Н-31 Дніпро-Решетилівка на Полтавщині. Як результат - непересічні наукові результати та унікальні знахідки, які доповнюють картину заселення регіону у найдавніші часи. 

Пам’ятку, якій більше, аніж 12 тис. років виявили археологи Рятівної археологічної служби під час дослідження ділянки, яку відвели під будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва на ділянці від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) (Київська область). 

На території пам’ятки археології національного значення – городищі літописного міста Звенигород, що неподалік Львова, грабіжники знищили розкоп археологів. Найімовірніше, це трапилось у суботу ввечері або в ніч проти неділі.

Неподалік міста Жовква на Львівщині розпочали археологічні розкопки. Їх проводять науковці Рятівної археологічної служби в межах проєкту реконструкції  дороги Т-14-25 на ділянці між Жовквою та Кам’янка-Бузькою

Експедиція Рятівної археологічної служби проводить розкопки на території літописного міста Звенигород. Дослідження відбуваються на замовлення ПП "Белзький мур" для потреб створення першого в Україні історико-культурного парку на території пам'ятки археології.

У храмі Різдва Богородиці XVII століття у місті Комарно Городоцького району на Львівщині (відомий також як Костел в Комарно) триває дослідження крипт. Археологічні роботи є частиною наукових досліджень, що увійдуть до комплексного проєкту реставрації та пристосування пам’ятки архітектури.

Пам’ятку, якій більше, аніж сім тисяч років, знайшли археологи при дослідженні ділянки, що відвели під будівництво обходу Трускавця. У давнину тут було поселення представників культури лінійно-стрічкової кераміки - давнішої за трипільську

У храмі Різдва Богородиці XVII століття у місті Комарно Городоцького району на Львівщині (відомий також як Костел в Комарно) розпочали археологічні дослідження. Їх проводить експедиція Рятівної археологічної служби під керівництвом Наталі Войцещук. Основне завдання - дізнатись більше про саму святиню та таємниці, що вона приховує. Роботи передбачають вивчення стану фундаментів, прихрамової території та крипт під підлогою. Вже перші дні дали несподівані результати - віднайдені нові входи до підземель під спорудою.