kulbaba 2020Попри усі переговори і домовленості, попри гучний скандал минулого року довкола незаконних земляних робіт на місці фонтану «Кульбаба» у Львові, цього тижня на тій же ділянці розпочали будівельні роботи без археологів

Аби не зупиняти процес проектування та спорудження нового фонтану на роки, у 2019 році Рятівна археологічна служба за кошти Галицької районної адміністрації провела рятівні археологічні розкопки на місці проєктованого фонтану. Навіть порівняно невелика розкрита площа дала фантастичні результати! При цьому не було мети повністю розкрити усю територію ділянки скверу. Чимало цінного і цікавого, що може розказати нам про історію Львова від часу його першої згадки, залишилось у землі для майбутніх дослідників. Водночас, було досягнуто принципової згоди усіх сторін – замовника, проєктантів, генпідрядника та археологів, що усі подальші зміни у проєктних рішеннях, усі подальші земляні роботи узгоджуватимуться і виконуватимуться за участі науковців.

Однак цього тижня відбулось щось незрозуміле: будівельники (ТОВ «Патронат-Плюс») залили частину основи фундаменту гідротехнічної споруди, не повідомивши про це археологів.  

За словами нашого колеги Василя Петрика, який був вчора біля місця торішніх розкопок, бетонна основа облаштована частково на території, яка не досліджувалась. Тобто, генпідрядником було знову знищено ділянку давнього культурного шару на площі щонайменше 6 м2. 

Вже сьогодні звертатимемось за роз’ясненнями і до замовників, і до виконавців. Зокрема, вимагатимемо пояснень щодо: Постає багато запитань:

  • хто дав дозвіл на початок будівництва?
  • чи погоджено проєкт центральним органом охорони культурної спадщини, адже йдеться про історичний ареал Львова?
  • чи має виконавець будівництва дозвіл Міністерства культури України на виконання земляних робіт в історичному ареалі міста?
  • чому знову проігнорували пам’яткоохоронну частину?

Нагадаємо, торік на місці фонтану «Кульбаба», що на площі Галицькій у Львові, археологи дослідили рештки фундаментів костелу Воздвиження Чесного Хреста 1530-х років. Найдавніші артефакти, які вдалось виявити на ділянці, – уламки кераміки, що датуються VII-VI ст до н. е. Окрім цього в межах території костелу, знайшли рештки більше 10 осіб. Частина поховань була у правильному анатомічному положенні, в дерев’яних трунах.