Стислі терміни, складні погодні умови та великі площі розкопок - це все не стало перешкодою для проведення одного з найбільших проєктів Рятівної археологічної служби не лише минулого року, але й за усі 29 років роботи. Йдеться про археологічні дослідження в межах реконструкції автодороги Н-31 Дніпро-Решетилівка на Полтавщині. Як результат - непересічні наукові результати та унікальні знахідки, які доповнюють картину заселення регіону у найдавніші часи. 

Археологічні розкопки на Полтавщині, що передували будівництву та реконструкції траси тривали два роки - 2019-2020. Археологи працювали біля населених пунктів Грицаївка, Красне, Кобеляки, Підгора, Капустяни, Потічок, Пасічники, Хоружі, Решетилівка. 2019 року основні дослідження проводили у Кобеляцькому районі, більше про їхні результати можна прочитати тут. У 2020 році науковці завершили вивчення пам’яток археології на ділянці, що відвели під будівництво міста Кобеляки, та зосередились ділянці під будівництво обходу міста Решетилівка.

За два роки було вивчено 193 археологічні об’єкти, більшість з яких –поховання. Найдавніші датуються межою ІІІ-ІІ тис. до н.е.

Особливо цікавим виявився багатошаровий курганний некрополь Підгора, що неподалік міста Кобеляки. Загальна площа розкопу у 2019-2020 роках становила майже 19 000 м2 . Було досліджено 100 об’єктів та зафіксовано більше як 3 км контрольних профілів. Тут вдалося дослідити 5 курганів, один з яких у І пол. XVII ст. було перетворено на селітроварний майдан. Розкопки міжкурганного простору дозволи відкрити ґрунтовий могильник фінальної бронзи. 

«У межах некрополя вдалося виявити матеріали ямної, катакомбної та зрубної культур; а також фінальної бронзи і скіфського часу; сарматські поховання; предмети салтівської культури та половців. Нам одними з перших в Україні вдалось повністю дослідити комплекс XVII ст., де добували селітру, яка у той час приносила чималі гроші та з якої виробляли порох для ведення воєн. У нього входив сам майдан з чотирма вусами, дві селітроварні печі, чотири житла та кілька господарських споруд», - розповідає Богдан Сало. 

У Решетилівському районі археологи дослідили низку пам’яток. Поруч із селом Капустяни досліджено рештки скіфського кургану, де також зафіксовано матеріали ямної та зрубної культур, біля с. Хоружі розкопано два кургани, в яких виявлено матеріалиусіх епох бронзової доби: ямної та катакомбної культур ранньобронзового часу; бабинської та зрубної пізньобронзової епохи, біля с. Потічок під час досліджень кургану виявлено поховання бронзового часу.

Непересічні результати дали розкопки багатошарового поселення Решетилівка -ІІІ. Археологи зафіксували три культурно-хронологічних горизонти. Найраніші об’єкти пов’язані з життям та господарською діяльністю представників катакомбної культури - племені середньобронзового часу (ХХ-XVI ст. до н.е.); другий горизонт – фінальної бронзи (ІІ-І тис. до н.е.); третій етап заселення – припадає на сер І тис. до н.е і належить представникам скіфських племен. 

Поселення було розташоване на невеликому підвищені серед заболоченої заплави р Говтви. Унікальне середовище, з великою кількістю вологи, стабільними температурами сприяло збереженню великої кількості кістяних виробів. Найцікавіші і найбільш неординарні з них – ковзани. Їх виявили у культурному шарі поселення на глибині 0,5 м від сучасної поверхні. Один кінець виробу підтесаний і злегка піднятий над поверхнею, на обидвох кінцях зроблені дірки для кріплення до ноги. Відомо, що ковзани зазвичай виготовляли з кісток коня або великої рогатої худоби. Зараз науковці працюють над встановленням точного часу їх виготовлення. За попередніми припущеннями, їх датують Х-ХІІІ ст.

Нині вчені опрацьовують результати двох років польових досліджень. Після написання звіту усі знахідки, виявлені археологами, будуть передані до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.