Науковці Рятівної археологічної служби провели дослідження на території пам’ятки архітектури ХVІ ст. - храму Різдва Богородиці у Щирці.
Перша згадка про Щирець в літописі датується ще 1126 роком. Однак через малу кількість писемних джерел про життя міста у часи середньовіччя, донині його історія зберігає чимало загадок. Одна з основних – що ж було на території згаданої церкви у княжі часи.
Хтось із дослідників припускає, що тут міг бути замок або монастир, а хтось навіть стверджує, що саме тут був літописний Щирець.
«Гору, на якій побудовано храм, називають Золотою, однак раніше вона мала назву і Монастирської і Замкової. Це дає підстави робити певні припущення. Ми також знаємо, що під час вивчення цієї території у 1970-х роках археологи знаходили фрагменти кераміки, яку датували давньоруським часом. Однак повноцінних розкопок там ніколи не проводили», - розповів археолог Олександр Сілаєв.
Нині однією з найдавніших збережених частин храмового комплексу є оборонні стіни та в’їздна брама. На жаль, за останні роки частина цих стін зруйнувалась і потребує негайної реставрації.
На замовлення департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА археологи РАС виконали шурфування та провели нагляд перед початком робіт з відновлення стіни зі східної сторони подвір’я.
Дослідження підтвердили датування кам’яних стін 16 - 17 ст., і показали, що їх вже ремонтували раніше. Більше того, їхні фундаменти були зведені на місці кладовища, яке існувало раніше.
Найцікавіші знахідки – фрагменти кераміки 11-12 ст., були знайдені під час шурфування з західної сторони укріплень. Це ще раз підтверджує, що у княжі часи ділянка була заселена. Однак залишається невідомим, що саме тут було – городище, боярська садиба чи монастир. Наразі інформації замало, аби робити висновки.
Дізнатись більше про історію цього місця і міста Щирець загалом допоможуть лише подальші археологічні дослідження.