fe094062ec0bdb803d1fe72ad92dc1a3 c5a2e6b5770615a347ba727298dc79f9У Європі археологічна сфера розвивається на належному рівні: гранти, щедре фінансування з бюджету, дотримання пам’ятко-охоронного законодавства. У Польщі працює понад чотири тисячі археологів, в Україні орієнтовно 350 (у Львові — два десятки). Про будні археолога, проблеми професії розповів в інтерв’ю “ВЗ” директор науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук.

— Цього року в Україні через складну економічну ситуацію обсяги археологічних досліджень катастрофічно впали, — починає розмову пан Олег. Будівництво та ремонт автомобільних доріг, ліній електропередач, промислових об’єктів — у замороженому стані. Немає замовлень на проведення археологічних робіт.

“Рятівна археологічна служба” виконує пам’ятко-охоронні роботи у Львові лише на одному об’єкті — на вул. Хмельницького, 27-а. Торік мали одночасно 3-5 місць для археологічних досліджень. Знахідки на цій ділянці (раритети XIII-XIX століття — глечики, монети) вкотре підтверджують, що давньоруський Львів формувався довкола території, окресленої проспектом Чорновола, вул. Хмельницького та на північ – вул. Торгова – площі Осмомисла. Довкола цього ядра король Данило формував місто, яке вперше згадується у 1256 році.

— У професійному середовищі є конкуренція?

— Не вважаю своїх колег-археологів конкурентами, бо ми завжди співпрацюємо. Якщо немає замовлень, – фахівці працюють над своїми науковими темами. Професія археолога не стільки популярна, як оповита ореолом романтичності — пошук скарбів. Тільки у XX столітті археологія переросла зі скарбошукацтва у наукову дисципліну. Молодь вкрай рідко йде в археологію. Археолог – людина романтична, яка більше вкладає в професію, ніж заробляє. До прикладу, спеціальна кельмочка для розчистки археологічних об’єктів коштує 10-12 доларів за штуку. Замовляємо їх в Америці або Англії. Зарплата археолога, який працює в академії наук, – 2,5-3 тисячі гривень в місяць. Якщо проводять пам’ятко-охоронні роботи, і на це виділено фінансування, то сума заробітків може зрости до 10 тисяч гривень. Але такі будівельні об’єкти радше виняток. Здебільшого фінансування вкрай обмежене і кошти проплачуються із затримками. Торік ми проводили дослідження на трьох об’єктах у Львові (вул. Городоцькій, Коперника-Бандери, Хмельницького-Замарстинівській). Кошторис на археологічні роботи по цих об’єктах – близько 160 тисяч гривень. Виконаний обсяг наших робіт перевищив 200 тисяч гривень. Однак Львівська міська рада нам досі не проплатила основні кошти… А різницю (40 тисяч) можемо записати як наш благочинний внесок в дослідження Львова.

— Які визначні раритети у Львові знайшли у минулі роки? Де вони зберігаються?

— Після опрацювання матеріалів і написання наукових звітів, всі артефакти мають бути передані у державний музейний фонд (Львівський історичний музей).

Торік ми виявили кілька цікавих археологічних артефактів. Продовжили археологічні дослідження на площі Міцкевича, 9 (роботи стартували у 2005 році, але їх призупинили. — Авт.). Там знайшли рештки першої лінії міських укріплень – так званого Високого муру та прилеглої до нього дороги XV-XVII століття, фрагменти забудови XVII-XIX століття. Фрагменти Високого муру — в доброму стані, їх музефікують.

Під час ремонту вулиць Городоцької та Хмельницького виявлено фрагменти настилів дерев’яних доріг XVI-XVII століття. Тут знайдено багато підков, нижче залягали матеріали давньоруського часу — уламки кераміки, металеві вироби, декоративні бляшки, наконечники стріл.

У 2010-2012 роках проводилися археологічні розкопки на вул. Федорова, де мав постати готель. Але ділянку надали під забудову з порушеннями. Суд призупинив будівництво. Тут вдалося дослідити більшу частину площі майбутньої забудови. Знайшли горщики XIV-XV століття, монети, вироби зі шкіри, з дерева. Вони добре збереглися, бо знаходилися на глибині чотирьох метрів без доступу повітря.

— Пригадуєте курйозні випадки під час роботи?

— Співробітників “Рятівної археологічної служби” жартома називають “расистами” (від абревіатури — РАС). Траплялося, що молодим археологам старші колеги підкидали на розкопках сучасні копії артефактів. Недосвідчений археолог кричить “Сенсація!”, мовляв, відкопав щось унікальне.

Торік біля готелю “Асторія” на вул. Городоцькій ми думали, що виявили рештки фундаменту костелу Святого Станіслава. Коли розкопали більшу територію, виявилося, що це рештки австрійського колектора. Але вперше у Львові археологи розкопали поворот колектора, що своєю конструкцією нагадував фундамент наземної споруди.

— Археологи дотримуються професійних забобонів?

— Співробітники нашої служби належать до касти людей, що не зважають на забобони. Неодноразово починали роботи 13-го числа і все було гаразд. У нас є працівник, який знаходить цікаві раритети під час археологічних досліджень лише тоді, коли вип’є 50 грамів коньяку. І ні грама більше. Недотримання однієї з умов не дає доброго результату…

З досьє «ВЗ»

Традиція свята (день археолога) бере початок з Трипільської експедиції 1940—1950-х років, яку очолювала видатний археолог Тетяна Пассек. Вперше День археолога на теренах Радянського Союзу святкували у 1947 році археологи Волго-Донської археологічної експедиції під керівництвом Бориса Міхліна. Відтоді це свято відзначали всі археологічні експедиції, що перебували на дослідженнях «у полі». У 2008 році президент України видав указ про відзначення Дня археолога на офіційному рівні

 

Марія Доротич, Високий Замок