Це, за словами начальника управління охорони історичного середовища Лілії Онищенко, свідчить про те, що вже тоді Львів був цивілізованим містом та міг собі дозволити викласти каменем дорогу поза містом. 

«Ця дорога йшла уздовж муру, - розповіла пані Онищенко «Погляду». - Це свідчить про те, що ще у ті часи Львів міг собі дозволити викласти дорогу каменем. Загалом, бруківка у хорошому стані, щоправда, збереглася вона лише на розгалуженні до палацу Потоцьких, оскільки решта була пошкоджена ще за австрійських часів колектором. Окрім цього, ми відкрили на цій дорозі незвичне для нас сьогодні водовідведення: дощова вода стікала до середини дороги, а не на узбіччя». Як пояснила начальник управління охорони історичного середовища, на сьогодні бруківку законсервували, засипавши піском. Говорити ж про її експонування поки що рано. Це, за словами Лілії Онищенко, стане можливим, коли тут зроблять пішохідну зону. 

А на цей момент бракує і часу, і фінансування. Про експонування не говорять і археологи. Мовляв, це залежить від рішення міських чиновників. «На сьогодні перед нами не стояло завдання експонування. Це повинні вирішувати не ми, а Управління охорони історичного середовища, міський голова, - пояснив архітектор, співробітник ЛКП «Архітектурно-археологічна служба» Василь Петрик. - Зараз наше завдання полягає у тому, щоби максимально зберегти те, що було знайдено. Поки що ніхто із чиновників нашої міської влади не ставив перед собою завдання відзнакувати цю знахідку. Хоча, я думаю, що зараз це питання розглядають і обговорюють». 

Як розповів архітектор, фрагмент кам’яної брукованої вулиці другої половини XVIII ст. є справді дуже цінною знахідкою, оскільки більше такого мощення на площі не знайшли. «Все інше знищено трубами, колекторами, комунікаціями. Цей же фрагмент чудом уцілів. Але оскільки на цій ділянці не передбачалося прокладення нових комунікацій, то мощення було законсервовано піском», - пояснив Василь Петрик. 

Як розповів «Погляду» пан Петрик, знайшли також рештки дерев’яної будівлі, яка датується другою пол. XVIII – пер. пол. XIX ст. Про це, за словами архітектора, свідчить серія картографічних матеріалів. «Функція цих будівель нам поки що невідома. Малоймовірно, що це житлова споруда. Швидше за все, господарського призначення», - зазначив Василь Петрик. Про те, яка доля чекає на цю споруду, пан Петрик відповісти не зміг. Мовляв, це залежить від археологічного рішення. От тільки віддавати цю знахідку, за словами архітектора, ніхто не збирається. «Ці споруди ми не збираємося так просто віддавати. Ми ще не знаємо, що під ними. Як буде відомо щось більше, тоді йтиме мова про їх подальшу долю. Можливо, їх теж законсервують». - додав він. 

Окрім браку часу та фінансування, розкопки на пл. Галицькій стали черговою паперовою плутаниною у владних коридорах. Як стало відомо „Погляду”, ЛКП «Архітектурно-археологічна служба», яка здійснює археологічний нагляд на пл. Галицькій, ліцензії на проведення таких робіт не має. Як пояснив директор „Рятівної археологічної служби” Олег Осаульчук, сталося це з тієї причини, що Володимир Шишак, який тоді, коли починалися роботи, працював у цьому ЛКП і який має відповідний відкритий лист з Інституту археології на право проведення таких робіт, зараз працює саме у „Рятівній археологічній службі”, яка і мала би здійснювати відповідний нагляд. „Але цього року ми домовилися усе вирішити мирним шляхом. Наскільки я знаю, ЛКП „Архітектурно-археологічна служба” підписало договір із Управлінням інженерного господарства, а Володимир Шушак просто надає науково-прктичні консультації та бере від нашої сторони активну участь у археологічному нагляді, - пояснив Олег Осаульчук. – Мабуть, просто не було часу міняти документи. Ми дійшли консесусу і нам вдалося домовитися про усе мирно. Адже це, якщо чесно, не найбільша проблема. Проблема якраз у тому, що за цими наглядами звертаються запізно”. Як розповів пан Осаульчук, якщо на пл. Галицькій археологи ще встигли першими натрапити на давню бруківку, то на пл. Соборній людські кістяки вирили технікою і аж тоді звернулися до спеціалістів. „Проблема нашої держави якраз у тому, що про археологію згадують запізно. І те, що хтось не має ліцензії, сьогодні уже не так хвилює, як хвилює таке поводження із історичними знахідками.” – зазначив Олег Осаульчук. 

Наразі роботи на пл. Галицькій тривають у звичному режимі. На тих ділянках, де не було виявлено цінного культурного шару, проводять будівельні роботи. Територію, де знайшли історичні пам’ятки, опрацьовують археологи.

Наталя Чиж, газета "Новий Погляд"