IMG 20160823 174322Рештки ткацького верстату, якому близько двох тисяч років знайшли львівські археологи на пам’ятці в урочищі Гора, що поблизу міста Белз. На початку першого тисячоліття тут існувало поселення, мешканці якого були тісно пов’язані торговими зв’язками із Римською імперією. Люди ж на цьому місці жили протягом довгого періоду: сліди заселення зафіксовано від кінця палеоліту (ХI тис. до н. е.) і до давньоруського часу (ХІ-ХІІІ ст.).

У рамках обласної програми «Охорона і збереження культурної спадщини Львівської області на 2016-2018 роки» дослідники Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України здійснюють пам’яткоохоронні роботи (розкопки) на двох давніх поселеннях в околицях Белза. Серед них і багатошарова пам’ятка Белз-22 в урочищі Гора, поверхня якої впродовж останніх десятиліть інтенсивно розорюється та руйнується скарбошукачами.

«Ми заклали розкоп у північний частині пам’ятки, яка сьогодні не використовується активно, - говорить начальник експедиції, кандидат історичних наук, заступник директора Тарас Милян. – Вже за перші дні роботи отримали велику кількість керамічного матеріалу, що належить археологічним культурам різного часу, вироби із кременю, кістки та металів.

На сьогодні найцікавішими для нас є рештки вертикального ткацького верстату, який датується римським часом. Це стало для нас своєрідною несподіванкою. На глибині 1 м виявили рештки, ймовірно,  житлового об’єкту, у куті якого збереглися більше 30 глиняних тягарців, що використовувалися у прядінні. Вони розташовувались в один ряд, займаючи північний кут споруди. Вони були двох типів – чотиригранні та плоскі округлі. Шкода, але решток самого ткацького верстату виявити не вдалося, оскільки він був виготовлений з дерева».

DSC 8937

За словами дослідників, найбільша проблема цієї пам’ятки, як і з іншими в околиці Белза - регулярні набіги мародерів із металодетекторами. Вони навіть не гребують існуючими, але занедбаними цвинтарями.

Розкопки тривають і згодом на огляд громадськості буде представлено ще цілу низку здобутих артефактів, які сьогодні перебувають у стані часткової реконструкції та реставрації. Отримані результати археологи обіцяють представити до кінця року, зокрема, у грудні на науковій конференції у Белзі.

За словами директора НДЦ «Рятівна археологічна служба» Олега Осаульчука, ці дослідження є наступним етапом археологічного вивчення Сокальщини. Так у 2010-2011 та 2012-2015 роках, працівники Центру вже проводили археологічні розвідки у басейнах річок Варенжанка та Солокія. Зараз тривають обстеження річки Себечівки. За результатами цих обстежень створюються археологічні карти та складаються переліки пам’яток, що потребують проведення невідкладних пам’яткоохоронних досліджень.